Тривожний сигнал з Польщі: ЄС може переглянути безвіз для України

Кінець липня 2025 року ознаменувався інформаційним вибухом, який сколихнув українське суспільство: у польському політичному середовищі почали лунати заяви про необхідність перегляду безвізового режиму для громадян окремих третіх країн. Особливий резонанс викликали слова заступника міністра внутрішніх справ Польщі Чеслава Мрочека, який заявив про намір Варшави звернутись до інституцій Європейського Союзу з пропозицією скасувати безвіз для країн, чиї громадяни найчастіше порушують законодавство Польщі під час безвізового в’їзду.

Попри те, що в офіційних заявах не згадувалася Україна, українські соцмережі миттєво вибухнули заголовками на кшталт «Польща скасовує безвіз для України», «українцям знову доведеться оформлювати візи», «втрата безвізу з ЄС». Раптово ці теми опинились у топі Google-запитів, а найпоширенішими стали тривожні ключі на кшталт «чи скасують безвіз для українців», «чи закриє Польща безвіз», «фейк про скасування безвізу Польщею», «ЦПД спростував» та інші.

Водночас низка медіа і блогерів почали активно експлуатувати тему, формуючи паніку серед мандрівників та українців, які працюють або навчаються в Польщі. Частина таких публікацій мала відверто клікбейтний характер і не містила чіткої прив’язки до реальних фактів чи процедур, передбачених правом Європейського Союзу. Так, на фоні загальної соціальної вразливості, тема «скасування безвізу для України» набула штучної актуальності, попри відсутність будь-якої офіційної ініціативи з боку Польщі чи Брюсселя щодо України.

Слід також враховувати, що у 2025 році ЄС оновив регламент, який дозволяє тимчасово призупинити безвізовий режим з третіми країнами у випадку перевищення критичних показників — таких як overstay понад 30%, зростання кількості заяв на притулок із рівнем визнання менше 10%, або низький рівень повернення нелегальних мігрантів. Саме на ці технічні показники спирається будь-яке рішення щодо скасування безвізу, а не на заголовки чи емоційні заяви політиків.

У цьому матеріалі ми детально розберемо:

• Хто і що саме заявив у Польщі;
• Чи справді згадували Україну серед країн, які можуть втратити безвіз;
• Як працює механізм призупинення безвізу в межах ЄС;
• Які сценарії можливі для українців найближчим часом;
• Та чому фраза «Польща скасовує безвіз» — це не більше, ніж гучний заголовок.

Проаналізуємо ситуацію тверезо, на підставі юридичних механізмів, офіційних заяв, оновленого регламенту ЄС та з урахуванням реакції Центру протидії дезінформації при РНБО України, який уже встиг спростувати поширену фейкову інформацію.

Що насправді сталося: кого стосується ініціатива Польщі та чому вона з’явилася

Заява заступника міністра внутрішніх справ Польщі Чеслава Мрочека пролунала 29 липня 2025 року і викликала широкий резонанс у польських та українських ЗМІ. У ній ішлося про те, що Варшава планує подати до інституцій Європейського Союзу пропозицію про перегляд безвізового режиму для низки третіх країн, громадяни яких, на думку польської сторони, масово порушують міграційні та кримінальні закони, перебуваючи в Польщі.

Політик прямо не назвав конкретні країни, проте у подальших коментарях йшлося про Грузію, Вірменію, Колумбію, Венесуелу. Україна в цьому переліку не згадувалася жодного разу, однак це не завадило поширенню в соцмережах маніпулятивних публікацій із заголовками «Польща скасовує безвіз для України» або «українцям доведеться відкривати візу для Польщі».

Пояснюючи позицію Варшави, Мрочек зазначив, що польські правоохоронні органи фіксують зростання кількості злочинів, скоєних іноземцями, які перебувають у країні по безвізу. Йдеться про нелегальну зайнятість, перевищення строків перебування (overstay), зловживання притулком, а також випадки участі в організованих злочинних групах, зокрема з Грузії. Також пролунала теза про ризик використання безвізу для в’їзду на територію Польщі російських агентів через посередницькі латиноамериканські маршрути — звідси згадка про громадян Колумбії.

На думку польської сторони, безвізовий режим втрачає сенс, якщо він використовується не для туризму, а як інструмент нелегальної міграції чи кримінальної активності. Саме тому уряд Польщі заявив про потребу оновлення міграційної політики і застосування європейських інструментів тиску — зокрема, тимчасового призупинення безвізу для країн із найбільшим рівнем порушень.

Потрібно розуміти, що подібні заяви — це не одноосібне рішення, а політична ініціатива. Польща може ініціювати процес через Єврокомісію, але сама не має повноважень скасувати безвізовий режим, навіть для окремої держави. Остаточне рішення ухвалюється Радою ЄС та Європейським Парламентом після всебічного аналізу статистичних і правових підстав.

Україна не згадувалась у жодному офіційному переліку країн, що можуть втратити безвіз. Але саме українські користувачі масово почали шукати відповіді на запити типу «чи можуть забрати безвіз у 2025 році», «безвіз для українців під загрозою», «чи потрібна тепер віза до Польщі» — що лише посилило хвилю дезінформації. Це підтверджує ще один важливий висновок: емоційна реакція суспільства може бути сильною навіть без реальної загрози.

Тому важливо аналізувати не лише політичні заяви, а й конкретні дії, правові механізми та статистичні показники. У наступному розділі розглянемо, як саме функціонує механізм призупинення безвізу в межах Європейського Союзу.

Як працює механізм призупинення безвізу: правда про те, хто може скасувати безвіз і як це відбувається

Попри тривожні заголовки на кшталт «Польща хоче скасувати безвіз для українців», важливо чітко розуміти, що жодна країна-член Європейського Союзу не має права одноосібно ухвалити рішення про скасування безвізового режиму. Це регулюється Регламентом ЄС №2018/1806 у новій редакції 2025 року. Він визначає процедуру призупинення або скасування безвізу для третіх країн, включно з Україною.

Згідно з регламентом, скасування або призупинення можливе лише за колективною процедурою, яка включає оцінку ситуації з боку Єврокомісії, консультації з країнами-членами, участь Ради ЄС та Європарламенту. Це складний юридичний процес, що базується виключно на об’єктивних показниках, а не на емоційних чи політичних заявах.

📌 Основні підстави для запуску процедури призупинення безвізу:

• Різке зростання кількості overstay: якщо понад 30% громадян країни перебувають у ЄС понад дозволені 90 днів.
• Масові та необґрунтовані звернення по притулок: коли відсоток позитивних рішень не перевищує 10%.
• Зниження ефективності повернення нелегальних мігрантів: рівень депортацій — менше 30%.
• Порушення принципу візової взаємності: якщо країна з безвізом вводить візи для громадян хоча б однієї держави ЄС.
• Загрози безпеці: випадки шпигунства, тероризму, гібридних атак або організованої злочинності, які фіксуються на рівні ЄС або національних спецслужб.
• Інвестиційне громадянство: продаж паспортів, що відкриває обхідні шляхи до Шенгенської зони.

⚙️ Як виглядає процедура крок за кроком?

1. Одна або кілька держав-членів ЄС повідомляють про загрозу чи проблеми в міграційній сфері щодо громадян певної країни.
2. Європейська комісія ініціює аналітичну оцінку на основі даних Frontex, Europol, EASO, національних служб прикордонного контролю та міграційних агентств.
3. Якщо проблема підтверджується — готується офіційна пропозиція про тимчасове призупинення безвізу терміном до 12 місяців.
4. Пропозиція має пройти голосування в Раді ЄС та Європейському Парламенті. Необхідна кваліфікована більшість.
5. У разі прийняття рішення — призупинення вводиться для всіх країн Шенгену, а не лише Польщі чи окремої держави.

🧷 Чи можна повернути безвіз після призупинення?

Так, механізм передбачає перегляд ситуації через 6–12 місяців. Якщо ризики усунуто — безвіз поновлюється. Якщо ж ні, ЄС може продовжити призупинення ще на два роки або ініціювати повне скасування.

🔍 Що нового з’явилося у версії Регламенту 2025 року?

• Можливість таргетованого призупинення безвізу для окремих категорій осіб (наприклад, чиновників, дипломатів).
• Підвищена оперативність — Єврокомісія може діяти швидше у випадку загроз безпеці.
• Додано нові критерії оцінки — зокрема, ризики кібератак, транскордонної злочинності, гібридного впливу.

Ключовий момент: ані Польща, ані будь-яка інша країна-член ЄС не має юридичних повноважень самостійно скасувати безвізовий режим. Навіть якщо Варшава публічно закликає до перегляду умов, рішення буде ухвалене лише після процедурної оцінки та голосування на рівні ЄС.

Згідно з даними Єврокомісії на серпень 2025 року, громадяни України не порушують критичні порогові показники. Тобто жодних формальних підстав для запуску механізму скасування безвізу з боку ЄС — наразі не існує.

Джерела: Регламент ЄС 2018/1806, Пресслужба Ради ЄС

Плюси та мінуси ініціативи: як Польща пояснює свої наміри та що про це думає ЄС

Обговорення можливого скасування або перегляду безвізу з окремими країнами стало однією з найбільш резонансних тем у польському та українському інформаційному просторі. Польські політики наголошують на необхідності посилити безпековий контроль і обмежити потік нелегальних мігрантів, проте експерти та європейські партнери оцінюють таку ініціативу неоднозначно.

Тема «чи скасують безвіз» не лише підігріває суспільну увагу, але й ставить питання про баланс між безпекою та правами на вільне пересування. Розглянемо основні аргументи «за» та «проти» такого кроку, щоб зрозуміти його потенційний вплив на регіон.

✅ Позитивні сторони (з точки зору Польщі)

• Підвищення національної безпеки: Строгіший контроль на кордонах може зменшити ризик потрапляння в країну кримінальних елементів та осіб, пов’язаних зі шпигунською діяльністю або терористичними загрозами.
• Зменшення нелегальної зайнятості: Польська влада намагається запобігти зростанню випадків роботи без дозволів серед іноземців, які в’їжджають за безвізом.
• Захист ринку праці: Жорсткіші правила можуть захистити місцевих працівників від демпінгу з боку іноземців, які працюють нелегально або за нижчими ставками.
• Сигнал для третіх країн: Ініціатива демонструє, що ЄС має механізми реагування, якщо партнери не забезпечують контроль за міграцією.

⚠️ Недоліки та ризики ініціативи

• Погіршення міжнародних відносин: Скасування безвізу чи навіть його обговорення може викликати дипломатичні конфлікти з країнами, які вважають це недружнім кроком.
• Зростання недовіри до ЄС: Жорсткі заходи можуть підірвати довіру до європейських інституцій, особливо серед країн-кандидатів на вступ до ЄС.
• Вплив на економіку та туризм: Обмеження в’їзду зменшить кількість туристів та сезонних працівників, що негативно позначиться на окремих секторах економіки.
• Соціальна напруга: У самій Польщі частина громадян і політичних сил вважають ініціативу занадто радикальною, а бізнес-сектор — невигідною для економіки.
• Дезінформаційні ризики: Активне обговорення теми створює ґрунт для фейків про безвіз, що провокує паніку серед іноземців та мігрантів.

Польські ЗМІ активно обговорюють, чи здатна ця ініціатива реально вплинути на безвізовий режим, адже остаточне слово — за Єврокомісією, Європарламентом та Радою ЄС. Багато експертів наголошують, що Україна не є країною, щодо якої існують формальні підстави для перегляду безвізу, і нинішні заяви мають переважно політичний або передвиборчий характер.

Наслідки ініціативи Польщі: як можливе обмеження безвізу вплине на регіон

Ініціатива щодо перегляду або потенційного скасування безвізу з окремими країнами — це не лише внутрішньополітична справа Польщі. Вона здатна вплинути на політичний клімат в регіоні, відносини всередині ЄС і довіру партнерських країн, зокрема України. Розглянемо короткострокові та довгострокові наслідки для ключових сторін цього процесу.

🇵🇱 Для Польщі

• Політичні дивіденди перед виборами: Ініціатива демонструє жорстку позицію щодо контролю міграції, що може мобілізувати частину електорату.
• Зростання внутрішньої критики: Частина політичного спектру, бізнес-спільнота та правозахисні організації можуть звинуватити уряд у популізмі та порушенні принципів відкритості.
• Дипломатичне навантаження: Відносини з країнами-партнерами, зокрема Грузією, Вірменією чи Україною, можуть зазнати охолодження.
• Ризик репутаційних втрат: Польща позиціонує себе як міст між Заходом і Сходом — ініціатива може нашкодити цьому іміджу.

🇪🇺 Для Європейського Союзу

• Прецедент для інших країн: Якщо ініціатива Польщі отримає підтримку, схожі пропозиції можуть надійти від Італії, Угорщини, Чехії та країн Балкан.
• Поглиблення розбіжностей всередині ЄС: Частина держав може виступити проти жорсткішого підходу до міграції, що загострить внутрішні конфлікти у Шенгенській зоні.
• Посилення євроскептицизму: Партнерські країни можуть втратити довіру до ЄС, вважаючи його політику непередбачуваною та реакційною.
• Зміна фокусу візової політики: ЄС може запровадити нові інструменти моніторингу порушень безвізу або змінити критерії оцінки.

🌍 Для країн-партнерів (зокрема України)

• Інформаційна нестабільність: Навіть без конкретного рішення, українське суспільство вже переживає хвилю дезінформації та тривоги через можливу втрату безвізу.
• Ускладнення міграційних маршрутів: Навіть тимчасові обмеження можуть спричинити перенаправлення мігрантів через інші країни (наприклад, через Словаччину, Румунію), що збільшить навантаження на прикордонні служби.
• Бюрократичні та фінансові труднощі: Якщо навіть частково призупинити безвіз, мільйони людей потребуватимуть віз, а це черги, витрати, затримки.
• Політичний резонанс усередині країн: Ініціатива може вплинути на внутрішній політичний клімат у партнерських державах, активізувавши антиєвропейські настрої.

Потенційне обмеження безвізового режиму — це не просто юридичний крок. Це сигнал, що стосується міжнародної довіри, геополітичної стабільності та партнерства в регіоні. У випадку України — навіть без включення до переліку проблемних країн — сам факт згадування теми створює емоційний фон, який несе наслідки для мільйонів громадян.

З огляду на загальноєвропейський контекст, всі дії щодо безвізу мають бути виваженими, узгодженими та базуватися виключно на фактах і праві, а не політичному тиску чи популізмі.

Що означає ініціатива Польщі для України: чи реальною є загроза скасування безвізу

Після гучної заяви польського віцеміністра про необхідність перегляду безвізового режиму для певних країн, в українському інформаційному просторі почали ширитись запити: «чи скасують безвіз для України», «чи потрібна буде віза в Польщу у 2025», «чи залишиться безвіз». Паніка в соцмережах, гучні заголовки та хвиля фейків змусили багатьох задуматись: а що насправді відбувається?

🇵🇱 Офіційна позиція Польщі: чи згадували Україну?

У своїй заяві віцеміністр внутрішніх справ Чеслав Мрочек прямо назвав країни, громадяни яких масово порушують правила перебування в Польщі: Грузія, Вірменія, Колумбія, Венесуела. Україна серед них не фігурувала. Більше того, польські посадовці неодноразово підкреслювали, що громадяни України загалом дотримуються міграційних правил і не є основною проблемною групою.

🇺🇦 Реакція України та спростування дезінформації

У відповідь на хвилю фейків Центр протидії дезінформації при РНБО опублікував офіційне спростування. У заяві наголошено, що йдеться виключно про наміри переглянути безвіз із певними країнами, і жодної ініціативи щодо України не зареєстровано ані в польському Сеймі, ані в структурах ЄС.

Також МЗС України закликало українців зберігати спокій та нагадало: скасувати безвіз одноосібно Польща не може — це прерогатива Єврокомісії, Ради ЄС та Європарламенту.

📊 Що кажуть офіційні дані: статистика щодо України

• Кількість українських громадян, які порушують строки перебування в ЄС, за даними Frontex, не перевищує встановлені пороги (30%).
• Рівень заяв на притулок від громадян України знизився у 2024–2025 роках, а коефіцієнт визнання залишився вищим за 10%.
• Показник повернення до країни походження для українців — один із найвищих серед країн з безвізом.

🔐 Чи потрібна буде віза до Польщі найближчим часом?

Станом на серпень 2025 року, немає жодного юридичного або політичного сигналу, що вказує на підготовку до скасування безвізу для України. Жодна з підстав, передбачених Регламентом ЄС №2018/1806, наразі не застосовується до України.

💬 Висновок

Хоча ініціатива Польщі справді існує, вона не стосується України напряму. Паніка, спровокована заголовками в соцмережах і деякими ЗМІ, не має під собою реального підґрунтя. Проте важливо: дотримання умов безвізу (строків перебування, заборони на роботу без дозволу, наявність медстрахування) — це не лише формальність, а гарантія збереження режиму надалі.

Україна продовжує інтеграцію в ЄС, і безвізовий режим — один із ключових символів цієї співпраці. Тому найкраща відповідь на будь-які подібні інформаційні загрози — дотримання правил, відповідальність та правова обізнаність громадян.

Надаємо послуги вантажних перевезень по всій Європі

Компанія GRUZ-UA надає послуги індивідуального перевезення особистих речей, меблів та техніки між країнами Шенгенської зони. Ми працюємо без підвантаження чужих відправлень — ваші речі транспортуються лише в окремому автомобілі, що гарантує швидкість та безпеку доставки.

Найпопулярніші напрямки перевезень по Європі:

Польща Німеччина Польща Франція Польща Італія Польща Іспанія Польща Чехія Німеччина Франція Німеччина Італія Німеччина Іспанія Німеччина Австрія Франція Італія Франція Іспанія Франція Бельгія Італія Іспанія Італія Австрія Іспанія Португалія Австрія Словенія Австрія Угорщина Чехія Австрія Чехія Словаччина Словаччина Угорщина Бельгія Нідерланди Нідерланди Люксембург Данія Швеція Швеція Фінляндія Литва Латвія

Сценарії розвитку подій для України: що буде з безвізом у 2025–2026 роках

Після резонансної заяви польського віцеміністра про можливе скасування безвізу для громадян країн, де зафіксовано масові порушення міграційного режиму, українців почали турбувати найболючіші питання: «чи залишиться безвіз для України», «що буде з поїздками в Польщу», «які наслідки для трудових мігрантів». Хоча офіційно Україна не згадувалась у списку проблемних держав, варто проаналізувати кілька можливих сценаріїв розвитку подій.

🔹 Сценарій 1: Оптимістичний (збереження чинного режиму)

• Польща обмежиться заявами, не просуваючи ініціативу далі щодо України. Зусилля зосередяться на Грузії, Вірменії, Колумбії, де статистика порушень справді тривожна.
• Єврокомісія не вбачає формальних підстав для призупинення безвізу для України, оскільки показники порушень залишаються в межах норми (менше 30% overstays, високий рівень повернень, низька кількість необґрунтованих заяв на притулок).
• Україна посилює внутрішній контроль, покращує прикордонне співробітництво та підтримує позитивний імідж на рівні ЄС.

Ймовірність реалізації: висока. Це базовий сценарій, на який спирається поточна політика Євросоюзу та українського уряду.

🔸 Сценарій 2: Нейтральний (підвищення контролю без формального перегляду)

• Польща може ініціювати жорсткіший прикордонний контроль де-факто: додаткові перевірки, співбесіди, документи про фінансову спроможність тощо — без зміни правового статусу безвізу.
• Українці можуть зіткнутись із підвищеним контролем при в’їзді в Шенгенську зону, особливо у прикордонних регіонах.
• ЄС може оновити механізми моніторингу, ввівши «умовний нагляд» над безвізом для окремих країн — включаючи Україну в перспективі.

Ймовірність реалізації: середня. Такий сценарій можливий у разі зростання кількості порушень або політичного тиску всередині Польщі.

🔻 Сценарій 3: Песимістичний (тимчасове призупинення або часткове обмеження)

• У разі значного зростання кількості порушень з боку громадян України (overstay, нелегальне працевлаштування, зловживання статусом тимчасового захисту), Польща може ініціювати перегляд режиму в Раді ЄС.
• За умови перевищення порогових показників Єврокомісія запускає офіційну процедуру призупинення безвізу (до 12 місяців).
• Призупинення може стосуватись окремих категорій громадян (наприклад, трудових мігрантів, заявників на притулок) або бути запроваджене в обмеженому форматі (наприклад, лише на в’їзд у Польщу, не всю Шенгенську зону).

Ймовірність реалізації: низька, але не нульова. Такий сценарій можливий лише за умови серйозної статистичної дестабілізації та втрати контролю з боку української держави.

📌 Прогноз: як діяти українцям у 2025–2026 роках

• Дотримуватись правил безвізу: не перевищувати 90 днів перебування, мати документи, не працювати без дозволу.
• Стежити за офіційними повідомленнями МЗС, ДПСУ, посольств та структур ЄС.
• Не поширювати фейки або неперевірену інформацію про «скасування безвізу» — це створює шкоду репутації країни.
• Пам’ятати, що навіть у разі негативних тенденцій жодна держава ЄС не може одноосібно скасувати безвіз — це колективне рішення інституцій Євросоюзу.

Висновок: наразі Україна має всі шанси зберегти безвізовий режим у повному обсязі. Основним фактором залишається дотримання умов з боку громадян. Від нас залежить, чи залишиться безвіз не лише символом євроінтеграції, а й реальною свободою пересування для мільйонів українців.

Як ЄС може скасувати безвізовий режим: правовий механізм та повноваження Польщі

Питання скасування або призупинення безвізового режиму регулюється не політичними заявами, а чіткими правовими процедурами Європейського Союзу. Ключовим документом, який визначає порядок дій, є Регламент (ЄС) №2018/1806 у редакції 2025 року. Він встановлює, за яких умов і як саме може бути тимчасово призупинено або повністю скасовано безвізовий режим для громадян третіх країн, включно з Україною.

🔍 Хто має повноваження ініціювати скасування безвізу?

Окрема країна-член ЄС, наприклад Польща, не має юридичного права самостійно скасувати або припинити дію безвізу для громадян тієї чи іншої країни. Єдина можливість — запустити офіційну процедуру через Єврокомісію, яка після аналізу може винести пропозицію на розгляд Ради ЄС та Європарламенту.

📋 Умови для ініціації призупинення безвізу:

Єврокомісія може запропонувати тимчасове припинення дії безвізу для певної країни, якщо виконується хоча б один із таких критеріїв:

• 30% і більше зростання overstay-порушень (перебування понад дозволені 90 днів у 180-денний період);
• значне збільшення необґрунтованих заяв на притулок із рівнем визнання менше 10%;
• менше 30% виконаних рішень про повернення нелегальних мігрантів до країни походження;
• наявність інвестиційного громадянства (тобто продаж паспортів, що дає доступ до Шенгену);
• виникнення серйозної загрози громадській безпеці або порядку — зростання злочинності, трафіку, гібридних атак;
• порушення принципу візової взаємності (наприклад, якщо Україна запровадить візи для громадян окремих країн ЄС).

⚙️ Як виглядає процедура крок за кроком

1. Держава-член (наприклад, Польща) повідомляє Єврокомісію про потенційні порушення.
2. Єврокомісія проводить внутрішнє розслідування та аналіз на основі даних Frontex, Europol, EASO та національних служб.
3. У разі підтвердження критеріїв — формулюється пропозиція про призупинення безвізу (максимум на 12 місяців).
4. Цю пропозицію повинні підтримати Рада ЄС і Європарламент кваліфікованою більшістю.
5. У випадку затвердження — рішення набуває чинності для всієї Шенгенської зони, а не лише окремої держави.

🛑 Чи може Польща діяти самостійно?

Ні, Польща не має жодних повноважень призупиняти чи скасовувати безвіз з Україною в односторонньому порядку. Навіть введення тимчасового прикордонного контролю — це технічний захід у межах Шенгену і не впливає на чинність безвізу як такого.

Єдиним винятком може бути ситуація надзвичайної загрози національній безпеці, яка дозволяє тимчасово відновити паспортний контроль на кордоні. Проте навіть у такому випадку право на в’їзд за безвізом не скасовується.

📎 Висновки з правової точки зору

• Безвізовий режим України з ЄС — частина міждержавної угоди, яка не може бути скасована в обхід Брюсселя.
• Будь-яке рішення щодо безвізу — це результат колективної згоди ЄС, а не рішення окремої країни-члена.
• Навіть при наявності політичної ініціативи, вона повинна пройти складну процедуру правової оцінки та затвердження.

Висновок: за чинним законодавством ЄС, безвіз для України не може бути скасований одноосібно Польщею або будь-якою іншою державою. Панічні заголовки не мають підстав — правовий фундамент безвізового режиму є міцним і стабільним.

Джерела: Регламент ЄС 2018/1806, Рада ЄС (2025)

Висновки: чи скасують безвіз для України — що відомо та як діяти

У липні–серпні 2025 року обговорення можливого скасування безвізового режиму для низки країн, ініційоване Польщею, спричинило бурю в українському інформаційному полі. Попри те, що Україна офіційно не згадувалася в переліку країн з високим рівнем порушень, хвиля маніпуляцій і фейків у ЗМІ змусила багатьох українців турбуватись: чи залишиться безвіз, що буде з поїздками, чи треба готуватися до віз?

✅ Ключові факти на сьогодні

• Україна не входить до списку країн, щодо яких Польща ініціює перегляд безвізу. Усі згадані — це держави з об’єктивно високим рівнем порушень (Грузія, Вірменія, Колумбія, Венесуела).
• Безвіз із Україною встановлено на рівні всього ЄС, і його скасування можливе лише через рішення Єврокомісії, Ради ЄС і Європарламенту.
• Жодна країна-член ЄС не має права самостійно припинити дію безвізу для громадян України.
• На момент серпня 2025 року Україна не перевищує порогових значень, які могли б стати підставою для призупинення режиму.

📣 Що кажуть офіційні органи?

• МЗС України наголосило, що немає жодних формальних загроз безвізовому режиму, а самі заяви польських чиновників не мають статусу політичного рішення.
• Центр протидії дезінформації при РНБО спростував фейки, наголосивши на деструктивній природі інформаційної кампанії в соцмережах.
• Єврокомісія не вносила жодних пропозицій щодо України, і загалом підтримує позитивний приклад реалізації безвізу в українському кейсі.

🔎 Що мають пам’ятати громадяни України?

Навіть попри відсутність реальних загроз на сьогодні, поведінка громадян має велике значення для майбутнього безвізу. Адже підставою для перегляду може бути саме статистика порушень — а вона формується реальними кейсами.

• ❗ Не перевищуйте 90 днів перебування в країнах ЄС у межах кожного 180-денного періоду;
• ❗ Не працюйте без дозволів, якщо перебуваєте в ЄС за туристичним безвізом;
• ✅ Завжди майте підтвердження мети поїздки, бронювання житла, коштів та зворотного квитка;
• ✅ Слідкуйте за офіційною інформацією — МЗС України, Європейська Комісія, офіційні канали консульств.

📌 Висновок: варто зберігати спокій

Безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом продовжує діяти без змін, і на серпень 2025 року немає офіційних рішень або підстав для його перегляду. Позиція польських чиновників стосується інших країн і не відображає поточної політики ЄС щодо України. Поки що це — інформаційна буря без правових наслідків.

Що робити українцям: зберігати обізнаність, дотримуватись правил, не піддаватись паніці та пам’ятати: від нашої відповідальності залежить майбутнє безвізу.

Безвіз — це не подарунок, а результат довіри. І наше завдання — цю довіру зберегти.